Проблемою в лікуванні дітей із затримкою росту не ендокринного ґенезу є загроза поліпрагмазії, оскільки затримка  росту вимагає комплексного тривалого лікування препаратами метаболічної дії, а супутня захворюваність, в основному хронічні захворювання травної та гепатобіліарної системи, в свою чергу, вимагає відповідного симптоматичного лікування. В зв’язку з цим виникає необхідність цілеспрямованого пошуку раціональної патогенетичної терапії, яка б сприяла активній стимуляції ростових процесів та відновленню функціонального  стану внутрішніх органів, мали мінімальні побічні ефекти  і дозволяла вирішити проблему поліпрагмазії.

Практично за будь-якої патології і будь-якої несприятливої (стресової) ситуації активізуються процеси вільно-радикального окислення, що призводить до накопичення токсичних речовин, які відносять до ендотоксинів. Перекисне пошкодження білкових речовин призводить до їх деградації, що негативно діє на структуру клітинних мембран. Про це свідчить  підвищення сорбційної  здатності еритроцитів за А.А. Тогайбаєвим.

• Більш високі показники сорбційної здатності еритроцитів та малонового діальдегіду спостерігалися у дітей з субнанізмом соматогенного та змішаного ґенезу (конституційно-соматогенного) порівняно хворими із субнанізмом сімейним, що можна пояснити значним відсотком хронічних захворювань, які посилюють порушення метаболічного гомеостазу.
• До комплексної терапії дітей із затримкою росту було включено курс лікування олією з насіння амаранту. Основні компоненти досліджуваної олії – ненасичені жирні кислоти: пальмітинова  (18%), лінолева (41%), олеїнова (37%), каротиноїди – 40мг%, токофероли та токотрієноли – 94,5мг%, сквален – до 12%. Високий вміст сквалену передбачає нормалізацію тканинного дихання, посилення антимікробного та  регенеруючого ефекту, активізацію відновних процесів.

Олію з насіння амаранту (виробництва НВ ТОВ «Житомирбіопродукт»)  призначали хворим по 1 чайній ложці (5мл) в два – три прийоми під час їжі, протягом місяця, на рік два курси. Застосування  олії з насіння амаранту сприяло більш швидкій регресії функціональних порушень шлунково-кишкового тракту (диспепсичних змін), ознак дискінезії жовчовивідних шляхів, що мало позитивний вплив на динаміку супутньої патології у дітей з субнанізмом. Окрім цього, відмічено достовірні зміни у системі перекісного окислення ліпідів, стабілізацію клітинних мембран поліпшення дезинтоксикуючої функції організму. До лікування відмічалося підвищення показників малонового альдегіду (4,31 + 0,31 мкмоль/л) та сорбційної здатності еритроцитів(55,53 + 2,45%) в основній та контрольних групах. Після проведеного лікування через 3 місяці ці показники в основній групі знизилися відповідно до 3,68 + 0,03 мкмоль/л  (малонового альдегіду) та 32,05 + 0,18% (сорбційна здатність еритроцитів), що має достовірну різницю (р< 0,001). В контрольній групі відмічалась лише тенденція до нормалізації показників, в основній – ці показники відповідали нормі.

Оцінка фізичного розвитку дітей із субнанізмом через три місяці від початку лікування дозволяє відмітити збільшення маси тіла у 65,2% дітей в основній групі та у 31,25% дітей в контрольній групі. Оцінити динаміку росту за цей короткий період неможливо, але відмічено тенденцію до збільшення швидкості росту в основній групі.

© 2009
О.Є. ФЕДОРЦІВ, Т.О. ВОРОНЦОВА, І.В. КУБЕЙ, О.М. ШУЛЬГАЙ, Н.І. БАЛАЦЬКА
Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського