Висока алергізація дитячого населення залишається актуальною проблемою педіатрії. Особливу турботу викликає поява важких, нетипових форм алергічних захворювань, торпідних до традиційних видів терапії, а хронічний перебіг, часті загострення, психологічна дезадаптація хворих, психопатологічне формування особистості ускладнюють прогноз, збільшують витрати на непрацездатність батьків, діти яких хворіють. Показник поширеності атопії, вперше виявленої у дитинстві, і яка утримується в подальшому у дорослих, складає від 45 до 60%. Розвиток конкретної нозологічної групи алергічних захворювань закономірно формується на тлі алергічного діатезу – до нозологічного стану, який обумовлений генетичною схильністю до розвитку сенсибілізації, атопії.
Серед чинників, які підвищують ризик виникнення атопічного дерматиту, особливе місце посідають екологічні фактори. Атопічний дерматит є одним із складових «синдрому екологічної дезадаптації». Під дією несприятливих факторів зовнішнього середовища фоновий стан алергічної (атопічної) схильності може стати пограничним і надалі реалізуватися в алергічне захворювання. Зрозуміло, що атопічний дерматит виступає важливою соціальною проблемою, яка суттєво впливає на здоров’я нації та на процес відтворення здорового покоління. Складний механізм алергічних захворювань, схильність до хронічного перебігу, диктує необхідність проведення ранніх профілактичних заходів.
Незважаючи на проголошення ВООЗ принципів профілактичної медицини, нині фактично продовжує надаватися перевага лікувальному напрямку, хворій, а не здоровій людині.
Можливість вчасно діагностувати преморбідний стан алергічних захворювань, зуміти провести комплекс сучасних профілактичних заходів на цьому етапі диктується соціальними вимогами до здоров’я підростаючого покоління і нації в цілому.
При значних досягненнях у вивченні етіології, патогенезу та клінічних особливостей перебігу атопічного дерматиту, однією з найбільш складних проблем залишається його лікування та профілактика. У зв’язку з цим зростає необхідність цілеспрямованого пошуку раціональної патогенетичної комплексної терапії, яка б сприяла повному відновленню функціонального стану організму та мала мінімальні побічні ефекти.
Раціональне комплексне застосування етіопатогенетичної терапії може суттєво підвищити терапевтичний ефект і зменшити інтенсивність розвитку, хронізації і несприятливих ускладнень при атопічному дерматиті. Одним з перспективних напрямків у патогенетичному лікуванні захворювання може бути використання “Олії з насіння вівса” та “Шроту з насіння льону“.
“Олія з насіння вівса” має високий вміст ессенціальних жирних кислот (в т.ч. поліненасичених жирних кислот класу Омега 3 та Омега 6), вітамінів А та Е, біофлавоноїдів, альгинатоподібних сполук. Виробляється з екологічно чистої сировини за низькотемпературною технологією, що дає можливість зберігати поліненасичені жирні кислоти у ціс-формі. Ця олія є джерелом природних сполук для утворення в організмі простагландинів 3 серії і лейкотрієнів 5 серії, які мають вазодилятаційну, протизапальну і антиагрегантну дію.
“Шрот з насіння льону” є джерелом клітковини (до 94%) – розчинної (камеді, слизу, пектинових речовин, альгінових кислот та інш.) і не розчинної (лігнани, лігніни і зв’язані з ними білкові речовини, що формують стінки клітин рослин); поліненасичених жирних кислот класу омега 3, омега 6, омега 9 (в т.ч. лінолева, ліноленова, олеїнова). Містить органічні сполуки магнію, калію, сірки, кальцію, цинку, заліза, міді, селену.
Відкрите дослідження з вивчення ефективності і переносимості “Олії з насіння вівса” та “Шроту з насіння льону” виконувалось у відповідності до вимог Державного фармакологічного центру МОЗ України до клінічних досліджень, у відповідності до етичних принципів, які викладені в Гельсінській Декларації.
Дозування становило: “Олії з насіння вівса” (виробництва НВ ТОВ “Житомирбіопродукт”) при атопічному дерматиті від 1/3 до 1 чайної ложки 2 – 3 рази на добу, залежно від віку, та “Шроту з насіння льону“(виробництва НВ ТОВ “Житомирбіопродукт”) від 1/3 до 1 чайної ложки 2 – 3 рази на добу, залежно від віку. В дослідженні прийняли участь 42 пацієнти. Основна група – 22 пацієнти, контрольна група – 20 пацієнтів, обох статей і віку від 1,5 до 5 років з діагнозом: атопічний дерматит. Всі хворі були співставленні за статтю, віком, тривалістю захворювання, ступенем вираженості основних клінічних ознак.
Проведене дослідження довело високу ефективність “Олії з насіння вівса” та “Шроту з насіння льону” у дітей при атопічному дерматиті, добру переносимість, відсутність побічних реакцій. Встановлено, що включення їх в лікувально-профілактичний комплекс заходів при атопічному дерматиті ефективно сприяє згасанню клінічних проявів діатезу, дисбіотичних порушень, зниженню ступеня сенсибілізації екзо та ендоалергенами, антиоксидантної системи захисту, синдрому екологічної інтоксикації. При подальшому спостережені відмічено, що в групі дітей, які отримували дані продукти загострення хронічних інфекцій лор органів та вторинні інфекційні ураження шкіри зустрічались в 2-2,5 рази менше ніж в контрольній групі. У дітей основної групи спостерігається зниження змін зі сторони гепатобіліарної системи на 49,9% – зменшувались ознаки цитолітичного синдрому, про що свідчить зниження АлАТ на 39%, АсАТ на 38% (р <0,05). Динаміка поліпшення апетиту та загального стану у дітей основної групи – 53,3%, зменшення дратівливості, поліпшення сну у дітей тої ж групи на 60%.
Дітям з атопічним дерматитом із відсутністю ефекту від елімінаційної дієти та традиційних методів, при високій частоті алергічних реакцій, явищах під’єднання алергізації дихальних шляхів (обструктивні бронхіти, явища ларинготрахеїтів із стенозами), при схильності до частих і затяжних гострих респіраторно-вірусних інфекцій введення “Олії з насіння вівса” та “Шроту з насіння льону” (виробництва НВ ТОВ “Житомирбіопродукт”) в комплекс лікувально-профілактичних заходів сприятиме покращенню клініко-лабораторного стану.
Фармакотерапевтичний ефект “Олії з насіння вівса” та “Шроту з насіння льону” дозволяє уникнути необхідності поліпрагмазії, може суттєво підвищити терапевтичний ефект і зменшити інтенсивність розвитку, хронізації і несприятливих ускладнень при атопічному дерматиті.