Дієтичне харчування хворих з хірургічною патологією шлунка, 12-палої кишки, кишечника є складовою і невід’ємною частиною комплексного лікування. Пацієнтам замість рослинної олії (соняшникової) рекомендували олію з насіння вівса і олію з насіння амаранту. В олії з насіння амаранту містяться поліненасичені жирні кислоти, сквален, жиророзчинні вітаміни; в олії з насіння вівса – поліненасичені жирні кислоти (омега 3, омега 6) 32,2%, альгінатоподібні з’єднання, органічні сполуки заліза і магнію, жиророзчинні вітаміни. При виборі продуктів харчування, рекомендованих пацієнтам, враховувалися такі фактори:
- низькотемпературна екстракція олій (температура не перевищує 37 градусів),
- контроль продукції в Інституті токсикології та екогігієни ім. Л.І. Медведя,
- обволікаючий ефект олій,
- особливості біохімічного та хімічного складу олій,
- індивідуальна чутливість пацієнтів до продуктів харчування,
- всмоктування протягом 6 – 8 годин,
- співвідношення ціна/якість, тобто доступність продукту пацієнтам.
Медична статистика свідчить, що виразкова хвороба виявляється приблизно у 1,5% дорослого населення.
Мною спостерігалося 16 пацієнтів, які були розділені на дві групи по 8 чоловік з діагнозами виразкова хвороба шлунка і виразкова хвороба 12-палої кишки. Вік пацієнтів становив від 35 до 44 років. У кожній групі було по 2 жінки і 6 чоловіків.
Перша група пацієнтів отримувала класичну базову противиразкову терапію (Н2-гістаміно блокатори, блокатори протонової помпи, антихелікобактерну терапію).
Друга група пацієнтів з базисною противиразковою терапією отримувала «Олія з насіння вівса» по 1ч. л. 2 рази в день (за 30 хв. до сніданку і полуденку) і «Олія з насіння амаранту» по 1ч. л. 2 рази в день (за 30 хв. до обіду і вечері).
Всі пацієнти лікувалися в хірургічному стаціонарі, тому що ускладненням виразкової хвороби було шлунково-кишкова кровотеча, анемія 1-2 ст. Олії приймалися з 3-х діб, після активної гемостатичної терапії.
Ефективність оцінювалася за такими параметрами:
- даними клінічних та біохімічних аналізів крові,
- загальному і клінічному стану пацієнтів,
- даними ендоскопічного дослідження,
- індивідуальної переносимості препаратів.
Через 2 тижні застосовуваної терапії у другій групі відзначалася більш виражена позитивна динаміка рівня гемоглобіну, колірного показника, еритроцитів, гематокриту. У порівнянні з першою групою загальний стан хворих значно покращився у другій групі: на 2 – 3 дні раніше зменшилася головний біль, запаморочення, загальна слабкість, нормалізувався сон.
Гемоглобінчоловіки жінки |
Норма, г/л | До лікування | Ч-з 7 дн. 1гр. | Ч-з 7 дн. 2гр. |
140 до 160 130 до 150 |
80 – 100 80 – 100 |
105 – 110 100 – 105 |
115 – 120 105 – 110 |
|
Кількість еритроцитів
чоловіки жінки |
4,0-4,5 10 /л 3,5-4,0 10 /л |
2,5-3,0 10 /л 2,5-3,0 10 /л |
до 3,5 10 /л до 3,3 10 /л |
до 3,8 10 /л до 3,5 10 /л |
Гематокрит
чоловіки жінки |
0,38 – 0,45 г/л 0,38 – 0,45 г/л |
0,27-0,3 0,23- 0,25 |
0,32 0,30 |
0,34 0,32 |
Зникнення печії і болів в епігастральній ділянці у пацієнтів 2-ї групи відзначалося до кінця другого тижня, а у пацієнтів 1-ї групи до кінця третього тижня.
При ендоскопічному дослідженні формування червоного і білого рубця в першій групі пацієнтів відбувалося на кілька днів (від 2 до 4-х) пізніше, ніж у другій групі. Також було відмічено відсутність деформації в області розташування виразок. Ерозії затягнулися повністю, без єдиного сліду.
Побічних явищ під час прийому біологічно активної добавки «Олія з насіння амаранту» і «Олія з насіння вівса», виробництва НВ ТОВ «Житомирбіопродукт» у пацієнтів не відзначалося. Контрольований період прийому склав 28 – 30 днів.
У хірургічному відділенні спостерігалися 4 пацієнта, яким за клінічними, діагностичними, лабораторними даними був поставлений діагноз: ерозивно-виразковий проктосигмоїдит.
Один з пацієнтів страждав полівалентною медикаментозною алергією, використання класичної схеми лікування не представлялося можливим.
Традиційно в лікуванні хворих з аналогічною патологією використовувалися масляні лікувальні клізми.
Схема застосування олій у спостережуваних пацієнтів виглядала так:
- «Олія з насіння амаранту» – по 1 ч.л. 4 рази на день за 30 хв до їжі.
- Мікроклізми з відвару ромашки після акту дефекації.
- Ректальне введення по 10 мл «Олії з насіння амаранту» вранці і ввечері, до і після акту дефекації.
На 4-у добу після рекомендованого застосування всі хворі відзначили різке зменшення болю в області ануса, зник свербіж, домішки слизу і крові в калових масах. На 7-у добу виконана контрольна ректороманоскопія: повністю були відсутні ерозії і виразки, зникла хворобливість і кровоточивість стінок ампули прямої кишки, нормалізувалася функція сфінктерів. Кількість лейкоцитів крові майже нормалізувався (до застосування від 14 до 18 10 9/л, після застосування від 10 до 12 10 9/л).
«Олію з насіння амаранту» пацієнти приймали протягом 1 місяця. Ректальне введення «Олії з насіння амаранту» проводилося протягом 14 днів.
При контрольному дослідженні пацієнтів через 1 місяць стан залишався стабільним.
Виходячи з перерахованих вище спостережень «Олія з насіння вівса» і «Олія з насіння амаранту» (торговий знак «Ан-Нушка», виробництва НВ ТОВ «Житомирбіопродукт»), необхідно включати в комплексне лікування хворих з хірургічною патологією шлунка, 12-палої кишки, кишечника:
- для підвищення регенеративної здатності епітелію слизової оболонки шлунка, 12-палої кишки, кишечника,
- стимуляції діяльності кровотворних паростків,
- нормалізації обміну речовин,
- насичення організму вітамінами, поліненасиченими жирними кислотами, мікро- і макроелементами,
- для сезонної профілактики загострення захворювань шлунка, 12-палої кишки, кишечника.
© 2006
Кручинський Олександр Володимирович,
хірург Коростишівської ЦРЛ